замітальник

ЗАМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітач.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замітальник — заміта́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замітальник — -а, ч. Той, хто замітає (у 1 знач.); замітач. Великий тлумачний словник сучасної мови