замішуватися

ЗАМІ́ШУВАТИСЯ¹, ується, недок., ЗАМІСИ́ТИСЯ¹, і́ситься, док.

1. Ставати густим, в’язким, схожим на тісто.

На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь (Шевч., II, 1953, 276);

Як заволіклося, похмурилося небо, як пішли дощі та замісилася грязюка, то задрипані та попідтикувані перекупки перестали цікавитись міськими новинами (Л. Янов., І, 1959, 237).

2. тільки недок. Пас. до замі́шувати¹

1

ЗАМІ́ШУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., ЗАМІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. до чого, у що. Приєднуватися до чого-небудь.

Я й собі замішалась у щільну юрбу, — хотілося розбити чим-небудь свої враження (Л. Укр., III, 1952, 621);

Сагайдак весело поздоровкався з косарями і одразу замішався до їхнього гурту (Кучер, Прощай.., 1957, 413);

// Приєднавшись до натовпу л: дей, стада тварин, переставати виділятися, губитися серед них.

Корова здохла, ..овечку одну метелиця напала — здохла, а друга так в отарі замішалась і загинула по сей день (Барв., Опов.., 1902, 202);

Вертали з двора якісь робітники, хлопці замішалися поміж них і разом вийшли (Март., Тв., 1954, 151).

2. розм. Ставати причетним до чого-небудь.

Коли жінки де замішались.. Коли з розказами втаскались Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (Котл., І, 1952, 191);

[Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя яка замішалася, що стала між ними (Мирний, V, 1955, 102).

3. тільки недок. Пас. до замі́шувати² 1.