1. Словник української мови в 11 томах

заміщати

ЗАМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш недок., ЗАМІСТИ́ТИ, міщу́, містиш́, док., перех.

1. Тимчасово виконувати обов’язки, функції кого-, чого— небудь; заступати.

Для оплати режисера не вистачає грошей, і через те хоч-не-хоч мені самому довелося заміщати Федотова (Моє життя в мист., 1955, 141).

2. хім. Замінювати один одного в молекулі сполуки (про атоми складових елементів цієї сполуки).

Дослідження структури різних сплавів з допомогою рентгенівського проміння показало, що в більшості твердих розчинів атоми заміщують один одного у кристаловій решітці (Наука.., 1, 1955, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заміщати — заміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заміщати — -аю, -аєш і заміщувати, -ую, -уєш, недок., замістити, -міщу, -істиш, док., перех. 1》 Тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь; заступати. 2》 хім. Замінювати один одного в молекулі сполуки (про атоми складових елементів цієї сполуки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заміщати — Заступати, заступити, позаступати Словник чужослів Павло Штепа
  4. заміщати — ЗАСТУПА́ТИ (тимчасово виконувати обов'язки, функції кого-, чого-небудь), ЗАМІЩА́ТИ, ЗАМІ́ЩУВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ, ЗАМІ́НЮВАТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ рідко; ПІДМІНЯ́ТИ, ПІДМІ́НЮВАТИ (на короткий час). — Док.: заступи́ти, замісти́ти, заміни́ти, переступи́ти, підміни́ти. Словник синонімів української мови