запалахкотіти
ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і рідко ЗАПАЛАХКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. Почати палахкотіти, палахкотати.
Могуче світло, що наповнювало хату Зелепуги, нараз величезними кровавими язиками вискочило на стріху.., обхопило цілу хату, котра відразу запалахкотіла (Фр., II, 1950, 236);
Я почервоніла й відчула, як запалахкотіли мої щоки (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 92);
Дикий гнів запалахкотів у його нутрі (Коб., II, 1956, 201).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запалахкотіти — запалахкоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запалахкотіти — -отить і рідко запалахкотати, -оче, док., розм. Почати палахкотіти, палахкотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запалахкотіти — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок. Словник синонімів української мови
- запалахкотіти — Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. Рудан. І. 43. І в очах стома́ свічками запалахкотіло. Рудан. І. 77. Словник української мови Грінченка