запащина

ЗАПАЩИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що запа́ска 1.

[Тетяна (приспівуючи):] Ой була я, ненечко. На торгу, на торгу. Та й купила, ненечко, Запащину дорогу (Кроп., V, 1959, 187);

// зневажл. Поганенька, благенька запаска.

У мами ходила в старій запащині (Чуб., V, 1874, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запащина — запащи́на іменник жіночого роду від: запаска розм. Орфографічний словник української мови