запевнювання
ЗАПЕ́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. запо́внювати.
Запевнювання Марусі, що панна «божевільно» кохає Костю, враз одкрили передо мною зовсім нові сторінки роману (Л. Янов., І, 1959, 446).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запевнювання — запе́внювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- запевнювання — -я, с. Дія за знач. запевнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови