запевнятися
ЗАПЕВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко ЗАПЕ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАПЕ́ВНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Здобувати певність, переконуватися у чому-небудь.
Чим більш Остап придивлявся, тим більш помічав і все більше запевнявся, що попав у злодійське гніздо (Коцюб., І, 1955, 375);
Впорядкувавши все й запевнившись, що робота під кермою січовика й козака закипіла та що для її виконання сил вистачає, Орися загадала собі ще пійти [піти] до отця Василя (Стар., Облога.., 1961, 64);
[Сербин:] Я хотів запевнитись, чи ти справді так любиш мене! (Вас., III, 1960, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запевнятися — запевня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запевнятися — -яюся, -яєшся і рідко запевнюватися, -ююся, -юєшся, недок., запевнитися, -нюся, -нишся, док. Здобувати певність, переконуватися у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запевнятися — ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови