запекло

ЗАПЕ́КЛО. Присл. до запе́клий 2-5.

[Неофіт-раб (запекло): ] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Л. Укр., II, 1951, 236);

Довго й запекло билися козаки з панами (Довж., І, 1958, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запекло — запе́кло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. запекло — Присл. до запеклий 2-5). Великий тлумачний словник сучасної мови