запечатаний

ЗАПЕЧА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запеча́тати.

У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу, згорнутий і запечатаний п’ятьма печатками. (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 6);

// У знач. прикм.

Дід ще довго стояв серед хати, ламаючи голову, який саме з двадцяти запечатаних млинів порушив заборону (Кир., Вибр., 1960, 287);

*Образно. В очах у нього лежало щось скрите і запечатане (Коцюб., II, 1955, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me