запирхати
ЗАПИ́РХАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати пирхати, з шумом випускати повітря через ніздрі.
Запирхали коні, гайдамаки жваво загомоніли (Головко, II, 1957, 570).
2. перен. Випускаючи газ, пару, почати утворювати короткі уривчасті звуки; запахкати.
За вікном запирхав мотор, загарчали гальма (Збан., Сеспель, 1961, 143);
Зненацька у колгоспному дворі зачхав, запирхав трактор з-під повітки (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).
3. Почати сміятися (всупереч намаганню стримати сміх).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запирхати — запи́рхати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запирхати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати пирхати, з шумом випускати повітря крізь ніздрі. 2》 перен. Випускаючи газ, пару, почати утворювати короткі уривчасті звуки; запахкати. 3》 Почати сміятися (всупереч намаганню стримати сміх). Великий тлумачний словник сучасної мови