записаний
ЗАПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до записа́ти.
— Се — щоденник.. Тут і прибутки усякі записані.. Іноді думка яка набіжить, — і її писнеш, щоб не забути (Мирний, IV, 1955, 382);
Власники душ, повернених у робоче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми, найбільш боялись того неспокійного, вольнолюбного духу народного (Коцюб., І, 1955, 335);
Так читав уголос молодий поет, схиливши буйно-кучеряву голову над щільно записаним зшитком (Л. Укр., III, 1952, 695);
// запи́сано, безос. присудк. сл.
Вся околиця знає, що протягом ближчих років укриє схили знову ліс, і не який-небудь, а дубовий, — так записано в народногосподарському плані району (Ю. Янов., І, 1958, 574).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- записаний — запи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- записаний — [записанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- записаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до записати. || записано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- записаний — Запи́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)