1. Словник української мови в 11 томах

записник

ЗАПИСНИ́К, а́, ч. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів.

Ласкаво записав собі [радник] моє імення в записнику, обіцяв пам’ятати (У. Кравч., Вибр., 1958, 387);

Я вийняв записник, олівець і почав нотувати свої думки (Смолич, VI, 1959, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. записник — записни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. записник — -а, ч. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів. Великий тлумачний словник сучасної мови