записувач

ЗАПИ́СУВАЧ, а, ч. Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін.

Невтомний записувач фольклору, автор поважних теоретичних праць про характер і природу української народної мелодії, Лисенко перший своїми гармонізаціями.. подав самоцвіти нашого мелосу в золотій оправі тогочасної музичної мислі (Рильський, III, 1956, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. записувач — запи́сувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. записувач — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. записувач — -а, ч. Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови