записувач
ЗАПИ́СУВАЧ, а, ч. Той, хто записує усну народну творчість, мову і т. ін.
Невтомний записувач фольклору, автор поважних теоретичних праць про характер і природу української народної мелодії, Лисенко перший своїми гармонізаціями.. подав самоцвіти нашого мелосу в золотій оправі тогочасної музичної мислі (Рильський, III, 1956, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me