заплачка

ЗАПЛА́ЧКА, и, ж., етн. Складова частина заспіву в думах, яка є емоційно-психологічним вступом до розгортання сюжету думи.

А що ж його тепер почать? Та звісно, не заплачу! Утнімо пісню про ченця Та про біляву швачку (Перв., З глибини, 1956, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплачка — -и, ж., етн. Складова частина заспіву в думах, яка є емоційно-психологічним вступом до розгортання сюжету думи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплачка — за́пла́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови