1. Словник української мови в 11 томах

запливлий

ЗАПЛИ́ВЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запливти́².

З огидою дивилась [Ійнечі] на його жовте кругле обличчя, на його маленькі очі, запливлі жиром (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запливлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запливти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запливлий — запли́влий дієприкметник від: запливти — покритися чимсь Орфографічний словник української мови