запльовувати
ЗАПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. Забруднювати що-небудь, вкриваючи плювками або чимсь виплюнутим.
— Чотириста місць [у будинку культури]. Хіба це приміщення? Та ми ж заплюємо його насінням і недокурками за один вечір (Довж., III, 1960, 512).
Заплюва́ти о́чі кому — плюючи кому-небудь в обличчя, виявити зневагу, презирство.
— А ти мені не дивись так! Не дивись, а то заплюю очі. Хто ти! —Плюючи, він так хитнув головою, що трохи і Горпини не звалив (Мирний, І, 1954, 210);
Лю́ди заплюю́ть кого — люди виявлять до кого-небудь зневагу, презирство.
— Через тебе, ледащого, може, й мене люди заплюють. Скажуть: одного батька діти, то й робитимуть однаково… (Вас., І, 1959, 199).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запльовувати — -ую, -уєш, недок., заплювати, -юю, -юєш, док., перех. Забруднювати що-небудь, вкриваючи плювками або чимсь виплюнутим. Заплювати очі кому — плюючи кому-небудь в обличчя, виявити зневагу, презирство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запльовувати — запльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запльовувати — Запльо́вувати, -пльо́вую, -пльо́вуєш; запльо́вуй, -льо́вуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)