заплюскотіти
ЗАПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАПЛЮСКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Підсил. до заплю́скати.
На розгарячіле чоло впала важка крапля — одна, друга, третя, і враз водяний шквал з неба зашумів, заплюскотів довкола (Кол., Терен.., 1959, 369);
Клень заплюскотав і забовтався страшенно, і Едмунд, не можучи вдержати його одною рукою,.. потонув ураз із ним (Фр., III, 1950, 12);
// безос.
За очеретом заплюскотіло. Злякано загуркотіли весла (Вас., II, 1959, 299).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заплюскотіти — -очу, -отиш і заплюскотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до заплюскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заплюскотіти — заплюскоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови