заплямувати
ЗАПЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш і розм., ЗАПЛЯМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. заплямля́ть; док., перех.
1. Забруднити, вкривши плямами що-небудь.
Так заплямив, що й не відмивається (Сл. Гр.);
*Образно. [Микита:] Прости, мій отче. Зараз я згадав Великий гріх, яким пергамент чистий Свого життя заплямив Ярослав (Коч., III, 1956, 15).
2. перен. Зганьбити, ославити кого-, що-небудь.
Хоч бідний він чоловік, проте не заплямує на старість своє ім’я за якихось там двадцять карбованців (Вас., 1, 1959, 144);
— Ось що, Миколо, — сказала Ніна, — ти заплямував увесь клас, піонерський загін (Донч., V, 1957, 455);
Стій несхитно в бою, ..щоб совість нічим не заплямить свою (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 249).
3. перен. Те саме, що затаврува́ти.
Ленін заплямував американський імперіалізм як ката і душителя російської свободи, як жандарма народів Європи (Біогр. Леніна, 1955, 210);
[Бережний:] Хто там хоче замовчати мою роль?.. [Ружевський:] Не замовчати, а ..заплямити її (Мик., І, 1957, 388).
Значення в інших словниках
- заплямувати — -ую, -уєш і розм. заплямити, -млю, -миш; мн. заплямлять; док., заплямовувати, -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Забруднити, вкривши плямами що-небудь. 2》 перен. Зганьбити, ославити кого-, що-небудь. 3》 перен. Те саме, що затаврувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заплямувати — заплямува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заплямувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови