запліскувати
ЗАПЛІ́СКУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ЗАПЛЕСКА́ТИ, ещу́, е́щеш, док., перех.
1. Обливати, оббризкувати чим-небудь рідким.
Заплескав багном бороду, новий мундир (Руд., Вітер.., 1958, 95).
2. Прибивати поверхню грунту (про дощ).
Земля затужавіла, дощі заплескали, сапачкою не вгризеш (Горд., II, 1959 З35).
ЗАПЛІ́СКУВАТИ², ує, недок., ЗАПЛЕСНУ́ТИ, не́, док., перех., розм. Обливати, заливати водою.
Ні променя навіть, ні гуку людського, Реве лишень вітер в одно, Скажено запліскує човна (Граб., І, 1959. 58);
*Образно. Навіть не почув вибуху, мене заплеснула вогняна хвиля, повернула день у ніч (Мушк., Серпе.., 1962, 234).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запліскувати — I -ую, -уєш, недок., заплескати, -ещу, -ещеш, док., перех. 1》 Обливати, оббризкувати чим-небудь рідким. 2》 Прибивати поверхню ґрунту (про дощ). II -ує, недок., заплеснути, -не, док., перех., розм. Обливати, заливати водою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запліскувати — заплі́скувати 1 дієслово недоконаного виду обливати; оббризкувати заплі́скувати 2 дієслово недоконаного виду обливати, заливати водою — про стихію розм. Орфографічний словник української мови
- запліскувати — Запліскувати, -кую, -єш сов. в. заплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо. Словник української мови Грінченка