запліснявіти

ЗАПЛІ́СНЯ́ВІТИ, ію, ієш і рідко ЗАПЛІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Вкритися пліснявою.

Двері його [палацу] були наглухо забиті; шибки у вікнах.. поцвіли, запліснявіли (Мирний, IV, 1955, 16);

За насінням, що зберігається, треба весь час наглядати, щоб воно не запліснявіло, не зігрівалось (Ол. та ефір. культ., 1956, 159);

*Образно. — Ти тільки подивись, яке сонце надворі.. Знаєш, нічого нам у кімнаті сидіти, походимо по бульварах, а то ти скоро запліснявієш (Собко, Стадіон, 1954, 295);

// перен. Перестати жваво реагувати на що-небудь, стати байдужим, отупіти.

Ярами, коритами висхлих річок, лісовими нетрями, прикриваючись нічною темрявою, ..тікало од пана і панщини все, що не заплісніло в неволі (Коцюб., І, 1955, 335);

— Хай глузують сухі люди, ті, в кого душа запліснявіла. А ми молоді! Ми все гаряче сприймаємо (Хижняк, Невгамовна, 1961, 201).