заплітати

ЗАПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех.

1. Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з’єднувати їх у косу.

Дівчата чешуть коси і заплітають майстерно у дрібушки з дукачами (Л. Укр., І, 1951, 441);

Дівчата заплели Онисі коси, поклали на голову стрічки, заквітчали всю голову квітками (Н.-Лев., III, 1956, 75);

Насипав [старшина] вівса такого, як снилось. Сухого із дзвоном, з пилком із ниви, І Сірко подумав: війна скінчилась, І завтра наводчик заплете йому гриву! (Мал., Звенигора, 1959, 144).

2. Те саме, що впліта́ти.

Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Шевч., II, 1953, 166);

[Оксана:] Умиюся і кіснички заплету. Ті, що ти любиш, — блакитні (Мороз, П’єси, 1959, 19).

3. Плетучи, виготовляти що-небудь.

— Добре! — каже дурень. — Заплітайте ж собі загони, а я собі заплету, і як увечері з поля приженуть скотину, то в чий загін піде, того вона й буде (Стор., І, 1957, 43);

Дівчата почали заплітати вінки й пускати їх у Почайну, щоб запитати в долі, чи судилося їм мати пару, а якщо судилось, то з якої дороги (Скл., Святослав, 1959, 178);

Дід там [у пасіці] заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно (Вовчок, І, 1955, 381);

// Лагодити за допомогою плетіння.

На коліні він на одному стояв коло тину і, дірку лозою тут заплітаючи, все це бачив (Тич., І, 1957, 247);

Протоптані п’ятки і носочки в панчохах і носках, протерті рукава на ліктях.. та інші пошкоджені місця у в’язаних виробах можна заплітати крючком (В’язання.., 1957, 108).

4. Густо переплітаючись, вкривати що-небудь; обвивати.

Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (Коцюб., II, 1955, 347);

*Образно. З самих Карпат котиться, гуде весняний шум і заплітає землю синіми стрічками струмків (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 222);

*У порівн. Дощ струмить свою прозору сітку, ніби все заплів блискучий дріт (Забіла, Поезії, 1963, 62);

// безос.

В кущах.. все павутинням заплело (Забіла, У.. світ, 1960, 46).

5. тільки док. Почати плести.

*Образно. Рідна пісня заплете розмову, У стареньких висушить сльозу (Мал., Серце.., 1959, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплітати — -аю, -аєш, недок., заплести, -ету, -етеш, док., перех. 1》 Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з'єднувати їх у косу. 2》 Те саме, що вплітати. 3》 Плетучи, виготовляти що-небудь. || Лагодити за допомогою плетіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплітати — запліта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заплітати — ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Словник синонімів української мови
  4. заплітати — Запліта́ти, -та́ю, -та́єш; заплести́, -плету́, -плете́ш; заплі́в, -плела́, -плели́; заплі́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заплітати — Запліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. заплести, -ту, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480. Словник української мови Грінченка