заплітати

ЗАПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех.

1. Розділивши волосся і т. ін. на окремі пасма, з’єднувати їх у косу.

Дівчата чешуть коси і заплітають майстерно у дрібушки з дукачами (Л. Укр., І, 1951, 441);

Дівчата заплели Онисі коси, поклали на голову стрічки, заквітчали всю голову квітками (Н.-Лев., III, 1956, 75);

Насипав [старшина] вівса такого, як снилось. Сухого із дзвоном, з пилком із ниви, І Сірко подумав: війна скінчилась, І завтра наводчик заплете йому гриву! (Мал., Звенигора, 1959, 144).

2. Те саме, що впліта́ти.

Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Шевч., II, 1953, 166);

[Оксана:] Умиюся і кіснички заплету. Ті, що ти любиш, — блакитні (Мороз, П’єси, 1959, 19).

3. Плетучи, виготовляти що-небудь.

— Добре! — каже дурень. — Заплітайте ж собі загони, а я собі заплету, і як увечері з поля приженуть скотину, то в чий загін піде, того вона й буде (Стор., І, 1957, 43);

Дівчата почали заплітати вінки й пускати їх у Почайну, щоб запитати в долі, чи судилося їм мати пару, а якщо судилось, то з якої дороги (Скл., Святослав, 1959, 178);

Дід там [у пасіці] заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно (Вовчок, І, 1955, 381);

// Лагодити за допомогою плетіння.

На коліні він на одному стояв коло тину і, дірку лозою тут заплітаючи, все це бачив (Тич., І, 1957, 247);

Протоптані п’ятки і носочки в панчохах і носках, протерті рукава на ліктях.. та інші пошкоджені місця у в’язаних виробах можна заплітати крючком (В’язання.., 1957, 108).

4. Густо переплітаючись, вкривати що-небудь; обвивати.

Голі корені смерек заплітали стежки, вкриті верствою сухої глиці (Коцюб., II, 1955, 347);

*Образно. З самих Карпат котиться, гуде весняний шум і заплітає землю синіми стрічками струмків (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 222);

*У порівн. Дощ струмить свою прозору сітку, ніби все заплів блискучий дріт (Забіла, Поезії, 1963, 62);

// безос.

В кущах.. все павутинням заплело (Забіла, У.. світ, 1960, 46).

5. тільки док. Почати плести.

*Образно. Рідна пісня заплете розмову, У стареньких висушить сльозу (Мал., Серце.., 1959, 116).