1. Словник української мови в 11 томах

заплішений

ЗАПЛІ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запліши́ти.

*У порівн. Андрій пнувся з усієї сили, смикав за кути, за колеса, а вагончик, як заплішений, не рухався з місця (Чорн., Красиві люди, 1961, 24).

◊ Заплі́шений ду́рень див. ду́рень.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заплішений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заплішити. Заплішений дурень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплішений — заплі́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. заплішений — Заплі́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)