запобіження

ЗАПОБІ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. запобі́гти 1.

Взятися до.. запобіження хибам будущини, — для того не ставало старому Трацькому ані смілості, ані витривалості (Фр., III. 1950, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запобіження — Запобіження (76) (zapobieżenie) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. запобіження — -я, с. Дія за знач. запобігти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запобіження — запобі́ження іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови