заповнюватися
ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ, юється і ЗАПОВНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАПО́ВНИТИСЯ, иться, док.
1. Ставати повним, зайнятим чим-небудь.
Вона дивилась уважно, як заповнюється ківш, потім обережно відвела його від жолоба, а натомість підвела другий (Собко, Біле полум’я, 1952, 235);
// Займатися повністю ким-небудь.
В глибині села ще де-не-де лунали постріли, а подвір’я школи вже швидко заповнювалось повстанцями (Гончар, Таврія.., 1957, 389);
Щодня зі сходом сонця плац заповнювався солдатами, а зараз тут було тихо і пусто (Добр., Ол. солдатики, 1961, 109);
// Вкриватися записами (про сторінку, зошит і т. ін.).
Другий зошит із цератяними палітурками.. заповнювався на відміну від першого навдивовижу хутко (Ю. Янов., II, 1954, 86);
Їхня [розвідників] карта заповнилась новими позначками ворожої оборони в цьому районі (Кучер, Чорноморці, 1956, 431).
2. перен. Використовуватися повністю для якого-небудь заняття, роботи і т. ін. (про відрізок часу).
Апетитний кок-чай, співці, перепелині бої — все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим тривожним і манливим хвилюванням (Ле, Міжгір’я, 1953, 21).
3. тільки недок. Пас. до запо́внювати, заповня́ти.
Значення в інших словниках
- заповнюватися — -юється і заповнятися, -яється, недок., заповнитися, -иться, док. 1》 Ставати повним, зайнятим чим-небудь. || Займатися повністю ким-небудь. || Вкриватися записами (про сторінку, зошит і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заповнюватися — запо́внюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заповнюватися — НАПО́ВНЮВАТИСЯ (НАПОВНЯ́ТИСЯ) перев. ким, чим (про простір, приміщення і т. ін. — ставати цілком зайнятим), ЗАПО́ВНЮВАТИСЯ (ЗАПОВНЯ́ТИСЯ), СПО́ВНЮВАТИСЯ (СПОВНЯ́ТИСЯ), ВИПО́ВНЮВАТИСЯ (ВИПОВНЯ́ТИСЯ), ПО́ВНИТИСЯ, ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ (ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ) підсил. Словник синонімів української мови