заполонений

ЗАПОЛОНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заполони́ти.

— Воїн менше за всіх заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (Гончар, III, 1959, 283);

Хлопчик здивовано зупиняється, якусь хвилину дивиться на усміхнене дідове лице і мовчки рушає далі, заполонений новими думками (Кол., Терен.., 1959, 12);