1. Словник української мови в 11 томах

запорізький

ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ, іст. також ЗАПОРО́ЗЬКИЙ, а, е. Прикм. до запорі́жці, запоро́жці і Запоріжжя, Запорожжя.

Ми тоді жили на запорізьких землях вольними козаками (Стор.,І, 1957, 80);

[Кобзар:] Ой, обізветься пан Підкова, Отаман батько запорозький: Гей, друзі молодці, Браття козаки-запорожці! (Н.-Лев., II, 1956, 443);

[Гаврило:] Прив’язали [козаки] до стовпа, як мученика, зібралась братія запорізька дивитись, як будуть чортів киями вибивати з мого тіла грішного (Корн., І, 1955, 261);

Дорожили [моряки] звичаями, вважали, що походять від запорізьких козаків і що Збур’ївка їхня виникла якраз там, куди «з бурі», з відкритого моря заходили перечекати негоду запорожці (Гончар, Тронка, 1963, 150);

Запорізький трамвай сунеться поволеньки (Вишня, І, 1956, 328).

Запорі́зька Січ див. Січ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запорізький — іст. також запорозький, -а, -е. Прикм. до запоріжці, запорожці і Запоріжжя, Запорожжя. Запорізька Січ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запорізький — запорі́зький прикметник Орфографічний словник української мови
  3. запорізький — ЗАПОРІ́ЗЬКИЙ див. запоро́зький. Словник української мови у 20 томах
  4. запорізький — Запоро́зький і запорі́зький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)