запримовляти
ЗАПРИМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Почати примовляти ( див. примовля́ти¹).
Ще на подвір’ї весело запримовляв [Шугалія], закланявся, мало не скидаючи шапки (Кучер, Трудна любов, 1960, 318).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запримовляти — -яю, -яєш, док. Почати примовляти (див. примовляти I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запримовляти — запримовля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови