запровадження

ЗАПРОВА́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. запрова́дити 1.

Запровадження християнства викликало серед широких мас древньоруського населення завзятий опір (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 496);

Здійснення обов’язкового семирічного навчання, запровадження повсюдно обов’язкового десятирічного навчання ще більшою мірою посилює вплив літературної мови на діалекти (Нариси з діалектології.., 1955, 15);

Важливим резервом підвищення врожайності і поліпшення якості зерна є запровадження у виробництво нових високоврожайних сортів і гібридів (Колг. Укр., З, 1959, 2).