запропащений
ЗАПРОПА́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запропасти́ти¹;
// у знач. прикм.
Запропащений рукопис.
ЗАПРОПА́ЩЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запропасти́ти²;
// У знач. прикм.
Хлопи не відмовили почесної, пізналися на честі, сказали й свою, випили одну, другу, аж приємніше їм стало в сім куп’яку [гурті] запропащених душ (Ков., Тв., 1958, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запропащений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити I. || у знач. прикм. Запропащений рукопис. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запропастити II. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запропащений — запропа́щений 1 дієприкметник загублений запропа́щений 2 дієприкметник загиблий Орфографічний словник української мови