запроситися
ЗАПРОСИ́ТИСЯ, прошу́ся, про́сишся, док., розм. Почати проситися.
Змінив Колиберда Бриля тільки раз — після двадцять п’ятої [різки]. Тут Наркис не витримав і запросився (Смолич, Мир.., 1958, 15);
Марко схопився руками за сосну, злякано запросився: —Не губи мене, не карай. Тимку… (Тют., Вир, 1964, 345).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запроситися — -прошуся, -просишся, док., розм. Почати проситися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запроситися — запроси́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови