1. Словник української мови в 11 томах

запряжений

ЗАПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрягти́ 1.

Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77);

Під’їхали сани, запряжені високими сухоребрими кіньми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 394);

Коник, запряжений у лінійку, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух (Тют.. Вир, 1964, 73);

//Який запрігся.

Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Стельмах, I, 1962, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запряжений — [запр’ажеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. запряжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запрягти 1). || Який запрігся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запряжений — запря́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. запряжений — Запря́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)