1. Словник української мови в 11 томах

запухлий

ЗАПУ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запу́хнути, запу́хти.

Домна з запухлим від сліз видом, сидячи на призьбі, годувала дитину (Коцюб., І, 1955, 123);

На сірих ряднах лежав Гордій, весь в крові, запухлий і не пізнати було, чи дихає він, чи ні (Ірчан, II, 1958, 33);

Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, непорозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі (Гончар, II, 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запухлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запухнути, запухти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запухлий — запу́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. запухлий — ОПУ́ХЛИЙ (який опух, у якого з'явилися опухи), ПУ́ХЛИЙ, ЗАПУ́ХЛИЙ, ПОПУ́ХЛИЙ, РОЗПУ́ХЛИЙ, НАПУ́ХЛИЙ, ЗАБРЕ́ЗКЛИЙ, БРЕ́ЗКЛИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ОДУ́ТИЙ рідше, НАБРЕ́ЗКЛИЙ рідше, ОБРЕ́ЗКЛИЙ рідше; ПІДПУ́ХЛИЙ, ПРИПУ́ХЛИЙ (з невеликим опухом). Словник синонімів української мови
  4. запухлий — Запухлий, -а, -е Опухшій. Словник української мови Грінченка