1. Словник української мови в 11 томах

запізнавати

ЗАПІЗНАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПІЗНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.. Узнавати кого-, що-небудь; знайомитися з кимсь, чимсь.

Запізнайте світа, поки служать літа! (Укр.. присл.., 1955, 146);

В його ж я запізнав Людвіга Кубу, теж чеха, що спеціально студіював українську народну музику (Сам., IІ, 1958, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізнавати — -аю, -аєш, недок., запізнати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Узнавати кого-, що-небудь; знайомитися з кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запізнавати — запізнава́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. запізнавати — ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИ перев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯ розм., ЗАПІЗНАВА́ТИ розм., ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯ розм., РОЗПІЗНАВА́ТИСЯ рідко, ЗНАКО́МИТИСЯ рідко, ЗІЗНАВА́ТИСЯ діал., ЗАЗНАВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови