1. Словник української мови в 11 томах

запізно

ЗАПІ́ЗНО, присл. Надто пізно; пізніше, ніж треба.

[Командор:] Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Л. Укр., III, 1952, 380);

З бронепоїзда побачили [вороги] метких вершників трохи запізно (Ю. Янов., І, 1958, 146);

// у знач. присудк. сл.

Через тиждень він [видавець] уже догадався, що книжка, як заклята, буде соватись в книгарні довгі роки, але було запізно (Вас., І, 1959, 346);

Та тільки бійся завжди мілкоти І почуттів, що втислись компромісно. Помре міраж, та буде вже запізно Свою любов у світі віднайти (Забашта, Квіт.., 1960, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізно — див. пізно Словник синонімів Вусика
  2. запізно — присл. Надто пізно; пізніше, ніж треба. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запізно — запі́зно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. запізно — ПІ́ЗНО, НЕРА́НО, ЗАПІ́ЗНО підсил. Легше пізно лягати спати, ніж рано вставати (прислів'я); Було вже нерано. Селище поринуло в темряві (Д. Ткач); (Командор:) Свідомо ви обрали вашу долю, і ваше каяття прийшло запізно (Леся Українка). Словник синонімів української мови