запізнюватися

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ЗАПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ЗАПІЗНИ́ТИСЯ, ізню́ся, і́знишся, док.

1. Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба.

Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батькову фуфайку, сідав коло Жука під ганком (Кучер, Пов. і опов., 1949, 27);

[Юля:] На виставу я ще ніколи не запізнювалася (Мороз, П’єси, 1959, 212);

Хто на роботу запізнився, той голий в будяки лягав, хто з отаманом посварився, той глини повен рот дістав (Фр., XIII, 1954, 108);

Поїзд запізнився на дві години, і вони чекали віддалік від станції (Томч., Готель.., 1960, 117);

// Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж треба.

— Якось ви одного разу запізнилися по службі та й зосталися переночувати у волості… (Мирний, IV, 1955, 377);

Князь Володимир за Дніпром на вловах запізнився. І сам незчувся, як в бору самотній опинився (Л. Укр., І, 1951, 469).

2. з чим. Виконувати що-небудь пізніше, ніж треба; не встигати зробити щось своєчасно.

Згадав про гроші і соромно мені стало, що так запізнився з пересилкою (Коцюб., III, 1956, 440);

Навколо тиша така. Тільки десь оддалік дзвеніла коса — хтось запізнився з жнивами (Головко, І, 1957, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запізнюватися — Спізнюватися, приходити пізно <�пізніше>, затримуватися, (трохи) припізнюватися; (з наукою) не встигати, відставати; пор. БАРИТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  2. запізнюватися — Запізнитися, баритися, гаятися, гайнуватися, доваландуватися, довезькуватися, дововтузюватися, довозюкуватися, довозькуватися, доволоводжуватися, довошколуплюватися, дововтузюватися, дов'язолюватися, догайнуватися, догуздруватися, догузуватися... Словник синонімів Вусика
  3. запізнюватися — -ююся, -юєшся і рідко запізнятися, -яюся, -яєшся, недок., запізнитися, -ізнюся, -ізнишся, док. 1》 Приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба. || Затримуватися, бути де-небудь довше, ніж треба. 2》 з чим. Виконувати що-небудь пізніше, ніж треба; не встигати зробити щось своєчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запізнюватися — запі́знюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. запізнюватися — ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Словник синонімів української мови
  6. запізнюватися — Запі́знюватися, -пі́знююся, -нюєшся; не -пі́знюйся, -пі́знюйтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)