запірний
ЗАПІ́РНИЙ, а, е, спец. Признач. для запирання, замикання.
Дерев’яна платформа вантажного автомобіля має відкидні борти, скріплені між собою за допомогою запірних гаків (Підручник шофера.., 1960, 236);
Поливальні та пожежні крани — це запірні вентилі діаметром 25 мм з напівгайкою для швидкого змикання з рукавом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 328).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me