запірний

ЗАПІ́РНИЙ, а, е, спец. Признач. для запирання, замикання.

Дерев’яна платформа вантажного автомобіля має відкидні борти, скріплені між собою за допомогою запірних гаків (Підручник шофера.., 1960, 236);

Поливальні та пожежні крани — це запірні вентилі діаметром 25 мм з напівгайкою для швидкого змикання з рукавом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запірний — -а, -е, спец. Признач. для запирання, замикання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запірний — запі́рний прикметник запірни́й прикметник Орфографічний словник української мови