зап’ясток

ЗАП’Я́СТОК, тка, ч., анат. Частина кисті руки, що прилягає до передпліччя.

Зап’ясток складається з двох рядів дрібних кісток, довжина, ширина і товщина яких приблизно однакові (Анат. і фізіол. люд., 1957, 37);

З нелюдською силою Богун схопив Чарнецького за зап’ясток— шабля висковзнула (Кач., II, 1958, 413);

// Частина передньої кінцівки у хребетних між передпліччям і п’ястком.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зап’ясток — ЗАП’ЯСТОК, ЗАП’ЯСТЯ – ЗАП’ЯТОК Зап’ясток, -тка, зап’ястя. Частина руки, що прилягає до передпліччя; частина передньої кінцівки у хребетних між передпліччям і п’ястком; також браслет. Літературне слововживання