зап’ятий
ЗАП’Я́ТИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зап’ясти́.
Шия у жінки довга, жилувата, в зморшках, впалі груди зап’яті злинялими хустками та шматтям (Л. Укр., IV, 1954, 212);
Вони будують. Гомонять пилки. І мулярі, зап’яті фартухами, Мов граючись, веселі цеглинки Перекидають вірними руками (Рильський, II, 1956, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me