1. Словник української мови в 11 томах

заразливий

ЗАРА́ЗЛИВИЙ, а, е.

1. Який має здатність передаватися іншому (про хворобу).

Ми мусили 1½ місяця тримати карантин після заразливої хвороби (Л. Укр., V, 1956, 297);

А що, коли справді Чіпаріу раптом занедужав.. А може, це й не проказа, а якась інша хвороба, ще страшніша, ще заразливіша? (Смолич, І, 1958, 88).

2. перен. Який легко переймається іншими, впливає на інших.

Почин Рубіна заразливий. З усіх боків чути; «Тепер я! Я! Я! Я!» (Сенч., Опов., 1959, 7);

Сміх був заразливий і враз спалахував то тут, то там (Гур., Друзі… 1959, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заразливий — (хвороба, яка має здатність передаватися) заразний, інфекційний. Словник синонімів Полюги
  2. заразливий — -а, -е. 1》 Який має здатність передаватися іншому (про хворобу). 2》 перен. Який легко переймається іншими, впливає на інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заразливий — зара́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. заразливий — ЗАРА́ЗЛИВИЙ (про хворобу — яка має здатність передаватися іншому), ЗАРА́ЗНИЙ, ІНФЕКЦІ́ЙНИЙ мед., ЧІПКИ́Й розм. Ми мусили 1 1/2 місяці тримати карантин після заразливої хвороби (Леся Українка); Кір, кажуть, дуже заразна неміч (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  5. заразливий — Зара́зли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. заразливий — Заразливий, -а, -е Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8167. Словник української мови Грінченка