1. Словник української мови в 11 томах

зараненько

ЗАРАНЕ́НЬКО, присл., розм. Дуже рано.

«Якби схотів зо мною знаться, То б ти собак не боявся; Та прийшов би зараненько, Та лежав би до пізненька» (Павло Чубинський, V, 1874, 190);

Зараненько витопила піч та й пішла в поле (Словник Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зараненько — див. рано Словник синонімів Вусика
  2. зараненько — присл., розм. Дуже рано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зараненько — заране́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  4. зараненько — Заране́нько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)