1. Словник української мови в 11 томах

зариблювати

ЗАРИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАРИ́БИТИ, блю, биш; мн. зари́блять; док., перех., спец. Те саме, що зари́бнювати.

Треба б купити пудів два риби та зарибити ставок (Сл. Гр.);

Правління разом з колгоспниками намітило.. зарибити став мальком дзеркального коропа (Рад. Укр., 26.III 1946, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зариблювати — -юю, -юєш, недок., зарибити, -блю, -биш; мн. зариблять; док., перех., спец. Те саме, що зарибнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зариблювати — зари́блювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови