зарибок

ЗАРИ́БОК, бка, ч., спец. Мальки, признач. для розведення риби у водоймищах.

Крім товарної риби, в господарстві щороку вирощують чимало зарибка — для власних потреб і для продажу іншим колгоспам (Колг. Укр., 2, 1957, 30);

Зарибок треба випускати в став у різних місцях, щоб він швидше зайняв його і не натрапив на зграю хижаків (Колг. енц., II, 1956, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарибок — -бка, ч., спец. Мальки, признач. для розведення риби у водоймищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарибок — зари́бок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зарибок — Зарибок, -бку м. Рыба, впущенная въ воду для расплода. Могил. у. Словник української мови Грінченка