1. Словник української мови в 11 томах

зароблений

ЗАРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зароби́ти.

Нема в мене тепер нічого, тільки два карбованці, зароблені в панів, то не знаю, чи оддадуть (Вовчок, І, 1955, 19);

Я діставав книжки переважно від товаришів за те, що помагав їм у шкільних заняттях, а дещо купував за гроші, зароблені також із лекцій (Фр., IV, 1950, 243);

// У знач. прикм.

— Е, ні! Треба знати, Треба, дочко, лічить плату. Зароблену плату (Шевч., І, 1951, 315);

Зароблений сухар краще краденого бублика (Укр.. присл.., 1955, 212);

// у знач. ім. заро́блене, ного, с. Те, що хто-небудь заробив (у 1 знач.).

То, бувало, не раз доводилося правити зароблене біля чужого порога, а це незароблена плата сама приходить у двір (Стельмах, II, 1962, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зароблений — див. брудний Словник синонімів Вусика
  2. зароблений — [зароблеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. зароблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заробити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зароблений — заро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  5. зароблений — Заро́блений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)