зарозумний

ЗАРОЗУ́МНИЙ, а, е, діал. Надто розумний.

Він був зарозумний, занадто врівноважений ціле життя, щоб під поривом хвилі діяти (Круш., Буденний хліб.., 1960, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарозумний — -а, -е, діал. Надто розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарозумний — зарозу́мний прикметник діал. Орфографічний словник української мови