зарозумілець
ЗАРОЗУМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло.
— Треба навчити малого зарозумільця, щоби мав пам’ятку (Ков., Тв., 1958, 433).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зарозумілець — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- зарозумілець — -льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зарозумілець — зарозумі́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови