зарозумілець

ЗАРОЗУМІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло.

— Треба навчити малого зарозумільця, щоби мав пам’ятку (Ков., Тв., 1958, 433).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарозумілець — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  2. зарозумілець — -льця, ч. Той, хто поводиться зарозуміло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарозумілець — зарозумі́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови