зарошувати

ЗАРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРОСИ́ТИ, рошу́, ро́сиш, док., перех. Змочувати росою.

Довго бродив ланом [Грицько], не зважав на те, що по коліна зарошував себе (Ірчан, II, 1958, 79);

Коваль втомлений, наче збитий, занудивши своє серце, заросивши сині шаровари, повернувсь додому та й ліг на лавці (Вовчок, Вибр., 1937, 220);

На гору Олімпіада піднімалася напрямки й заросила халяви чобіт (Чорн., Визвол. земля, 1959, 194);

// Покривати краплями чого-небудь.

Раптом сльози спливають йому з очей і зарошують обличчя (Смолич, Мир.., 1958, 165);

Ось уже чоло і піт заросив, до очей підкочується, сліпить… (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 16).