зарум’янений

ЗАРУМ’Я́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зарум’я́нити.

Катерина обвела усіх веселим поглядом своїх зеленкуватих очей, тріпнула кучерями, витерла зарум’янене від холоду, аж гаряче обличчя (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 36);

Увійшла Параска, несучи на блюді печену качку, кругом обложену добре зарум’яненими кружалечками картоплі (Мирний, IV, 1955, 363).