заручиновий
ЗАРУЧИНО́ВИЙ, а, е, діал. Стос. до заручин.
Вінок на її гарній артистичній голові походить від мене і в наш заручиновий вінок, замість персня (Коб., III, 1956, 400);
Після всіх церемоній гості й господарі засіли до столу, випили ще по добрій чарці, закусили і почали співати заручинової пісні (Гжицький, Опришки, 1962, 221).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заручиновий — -а, -е, діал. Стос. до заручин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заручиновий — заручино́вий прикметник діал. Орфографічний словник української мови