зарюмсати
ЗАРЮ́МСАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що запла́кати 1.
Здається — уткнувся б лицем у подушку та так і зарюмсав (Вас., І, 1959, 85);
Ясько зарюмсав, витираючи брудним кулаком сльози (Чаб., Катюша, 1960, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me