зарівнювати

ЗАРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Робити рівним що-небудь, засипаючи заглибини, стираючи виступи і т. ін.

Мім тим часом спокійно поправляє світло.., зарівнює.. розтоптаний та зритий ногами пісок (Л. Укр., III, 1952, 323);

Вони знову беруться за лопати, засипають багнюку довкола ринви сухою землею.. Хоч які маленькі ратички, а пилинку за пилинкою рознесли від колодязя землю по степу, і доводиться знов підсипати, зарівнювати (Гончар, Тронка, 1963, 61);

[Риндичка:] Отакечки щодня, висипаючи попіл, зарівняла [Пріська] мені рів зовсім (Крон., І, 1958, 506);

— Дороги у нас неабиякі, а премійовані, товариші дорогі механіки. Як де поколупаєте, їдучи на поле, то ось вам лопатка — і зарівняйте (Ю. Янов., II, 1954, 166);

// безос.

Незважаючи на щити, Гришині посіви зарівняло, замело (Гончар, Таврія, 1952, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарівнювати — -юю, -юєш, недок., зарівняти, -яю, -яєш, док., перех. Робити рівним що-небудь, засипаючи заглибини, стираючи виступи і т. ін. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зарівнювати — зарі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови